В довоєнні роки в українському секторі малого та середнього бізнесу працювали більше 90% від загальної кількості підприємств та фізичних осіб-підприємців, але при цьому, вони охоплювали порівняно незначну частку економіки країни, десь приблизно 15%.

Очевидно, що великі підприємницькі структури, які часто володіють не тільки досвідом зовнішньоекономічної діяльності, але й кваліфікованим штатом працівників, налагодженими міжнародними зв’язками, можливістю постукати у владні кабінети, навіть у кризові часи опиняються у більш вигідному становищі, ніж малий бізнес. Для малого та середнього бізнесу зовнішня підтримка часом є безальтернативною умовою налагодження міжнародних зв’язків чи навіть виживання. Тому, у спектрі діяльності Торгово-промислової палати «Україна-Європа» (ТПП) пріоритетне місце відводиться малому та середньому бізнесу. ТПП «Україна-Європа» вже планує реалізувати у даній сфері широке коло заходів.

ТПП планує ставити як тактичні, так і стратегічні питання для українського бізнесу, з урахуванням тих акцентів, які важливі у сучасний для України період боротьби за свою свободу і незалежність,  а також за європейське становлення і розвиток. Це питання міжнародних інвестицій і торгівлі, відкриття нових зовнішніх ринків, банківської практики, маркетинга, охорони навколишнього середовища, морського та повітряного транспорту, мультимодальних транспортних коридорів, енерго-  та ресурсозбереження, конкурентного ринку теплової енергії, захисту прав промислової власності, введення медіації у фіскальній сфері, створення інформаційних туристичних центрів та багато інших.  

Звісно на рівні держави і уряду треба  опікуватися питаннями  щодо загальної стратегії розвитку малого та середнього бізнесу, мова йде, як про воєнний час, так і післявоєнний період, коли дуже чутливими будуть такі напрямки, як  дерегуляція, полегшення  доступу бізнесу до фінансування, спрощення податкового адміністрування, підвищення популярності підприємництва, долучення малого та середнього бізнесу до зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення його інноваційності. Тож ТПП «Україна-Європа» вже розробляє свої пропозиції та рекомендації.  

Бізнес клімат післявоєнної України повинен бути прозорим та комфортним, це дасть шанс і поштовх для пришвидшеного  розвитку національного підприємництва, а країна в цілому стане привабливою для інвестування. ТПП «Україна –Європа» буде прикладати максимум зусиль, щоб такі горизонти стали реальністю.

Едуард Єфіменко 

Торговий Дім «Україна – Європа»
Покликаний стати плечем національному бізнесу задля просування і реалізації свого потенціалу на закордонних ринках, стати енерджайзером для більш потужної та глибокої інтеграції України в європейські процеси, які впливають на загальносвітові тренди.
Функціонал ТД
-          Підтримувати постійний діалог з державними структурами, як в Україні, так і, бажано, в країнах Європи, задля сприяння максимальній присутності українських експортерів на європейських ринках
-          Постійний моніторинг попиту та пропозицій товарів та послуг на ринках Європи та України
-          Володіння ситуацією щодо найбільш привабливих умов для присутності національного бізнесу в країнах Європи
-          Проведення консультацій з представниками національного підприємництва щодо бізнес-клімату, культури ведення бізнесу та «правил гри» європейців, а також можливих перспектив національного бізнесу у різних країнах Європи
-          Організація та проведення бізнес презентацій, круглих столів, днів, присвячених ознайомленню європейської сторони з продуктами чи послугами, представленими українськими експортерами
-          Забезпечення зацікавленого у співпраці українського підприємництва європейськими контактами згідно галузевим напрямкам 
-          Сприяння розвитку культурного та туристичного спектру відносин України з країнами Європи
-          Організація в країнах Європи фестивалів, виставок, культурних подій, презентація продуктів сучасної української культури та  історичних пам’яток світового визнання, що має  на меті розширити уявлення і знання європейців про Україну , зацікавити їх у відвідуванні, інвестуванні або започаткуванні бізнесу на її території

Сьогодні кожен бізнес по-різному відчуває на собі вплив війні: комусь пощастило та офіс чи виробничі потужності залишились неушкодженими, тож можна поступово відновлювати роботу, чиєсь підприємство пошкоджено тією чи іншою мірою, але він все одно намагається працювати та підтримувати свою команду і країну, а хтось зазнав значних пошкоджень та втрат.

І в кожного зараз в пріоритеті різні питання: не вистачає персоналу для роботи, занадто складна (та дорога) логістика, необхідно проводити певні відновлювальні роботи, треба подавати звітність про неможливість ведення господарчої діяльності, важливо правильно оформити списання пошкодженого майна або треба готувати необхідні документи для компенсацій.

Експерти Харківської торгово-промислової палати, підготували цикл інформаційних статей про те, як упоратися з усіма цими та іншими питаннями бізнесу у воєнний час.

Для того, щоб повною мірою оцінити майнові втрати українців та вимагати справедливої компенсації зараз оціночна діяльність потребує комплексних змін. Тому у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 7386, який суттєво змінить оціночну діяльність.

Основні зміни, які внесені до законопроєкту:

• відповідність оцінки майна Міжнародним стандартам оцінювання;
• запровадження єдиної методологічної бази для оцінювачів та міжнародних експертів, яка усуне розбіжності в проведенні оцінки майна та судової експертизи;
• надання оцінювачу прав самостійно здійснювати оціночну діяльність, а не тільки у складі суб¢єкта оціночної діяльності;
• впровадження електронної формі звіту про оцінку майна.

Ці та інші зміни до процесу оцінювання майна є суттєвими в умовах війни і потрібні для подальшої компенсації у міжнародних судах. До речі, з правилами фікцації пошкоджень майна Ви можете ознайомитись за посиланням.

За консультаціями просимо звертатись за  тел.: >>>>>>>>>

Звертаємо вашу увагу, що на період дії воєнного стану при ввезенні товарів можна скористатися можливістю відстрочення митних платежів.

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до Постанови від 9 березня 2022 р. № 236 на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

Перелік товарів, під час ввезення яких на митну територію України надається відстрочення сплати митних платежів:

1. Лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні та внесені до Державного реєстру лікарських засобів.
2. Медичні вироби, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, і дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію та застосування в України.
3. Продукти харчування:

   Код товарів згідно з УКТЗЕД	Назва товарів
   02 (крім 0210)	М’ясо та їстівні субпродукти
   0302-0304	Риба
   04	Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені
   07	Овочі
   0901	Кава
   0902	Чай
   11 (крім 1109)	Продукція борошномельно-круп’яної промисловості; солод; крохмалі
   1501-1507	Жири та олії
   1512	Олія соняшникова
   1517	Маргарин
   16	Готові харчові продукти з м’яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних
   17	Цукор і кондитерські вироби з цукру
   18	Какао та продукти з нього
   19	Готові продукти із зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошняні кондитерські вироби
   20	Продукти переробки овочів, плодів або інших частин рослин

4. Товари, визначені списком товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, згідно з додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1807 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 48, ст. 2506).
5. Товари критичного імпорту, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 153 “Про перелік товарів критичного імпорту” .    Внесення змін до оформленої митної декларації, пов’язаних із сплатою митних платежів, здійснюється шляхом оформлення аркуша коригування у встановленому порядку у строки, визначені законом (протягом трьох років з моменту оформлення митної декларації). Тобто, це означає, що Ви маєте можливість лише відстрочити сплату митних платежів на деякий час, але їх потрібно буде заплатити в будь-якому випадку.